Для розміщення оголошення пройдіть авторизацію на сайті або реєструйтеся

Авторизуватися на сайті Зареєструватися
block
post

«У Вінницькій області відновлювальні енергоносії — реальна альтернатива газу»

Ми давно говоримо про використання вітчизняних енергоносіїв, зокрема місцевих відновлювальних видів палива. Є й певні напрацювання, однак, з огляду на можливості та потреби, раніше зроблене видається експериментами. Але тепер мусимо значно зменшити споживання природного газу, щоб бути з теплом узимку і щоб робота економіки менше залежала від зовнішніх чинників. Про те, як цю проблему розв’язують на Вінниччині, розповідає голова Вінницької облдержадміністрації Анатолій ОЛІЙНИК.
 
Голова Вінницької облдержадміністрації Анатолій ОЛІЙНИК
 
— Анатолію Дмитровичу, скільки природного газу край споживає?

— Торік область спожила майже мільярд кубічних метрів газу. Найбільше його йде на  потреби населення та економіки. Решта припадає на комунальну і бюджетну галузі.

Цього року вперше Україна і, відповідно, область входить у зимовий період без ресурсу газу від традиційного постачальника — Росії. Тому є певні ризики,  багато маємо зробити вперше.

Ще навесні ми почали готуватися до нового опалювального сезону. У квітні визначилися, які об’єкти в бюджетній сфері треба перевести на альтернативні види опалення. Насамперед проаналізували ситуацію щодо найбільших споживачів газу й відповідно використання для цього  бюджетних коштів. Таких об’єктів у нашому списку 136, зокрема 109 в районах області. Щодо деяких закладів виникли певні нюанси з приводу виготовлення проектно-кошторисної документації та отримання експертизи. Але до початку опалювального сезону  роботи завершимо. Вирішення цього питання тримаю на особистому контролі, стан справ відстежуємо щоденно, як правило, з виїздом на об’єкти.

Наприклад, нещодавно з перевіркою був у Томашпільському районі й переконався, що тут райдержадміністрація відповідально працює. Як ми і планували, в районі перевели на альтернативні види палива деякі бюджетні заклади. Зокрема у школі в селі Високе, яку раніше опалювали газом, тепер  встановили сучасний твердопаливний котел, що може працювати на різних видах вітчизняного палива.  Основну частку коштів на його придбання надав місцевий підприємець. Тож акумулюємо кошти з різних джерел і послідовно вирішуємо питання.

— Чи буде тепло цієї зими у вінницьких школах і дитсадках?

— Наша область має одну з найбільш розгалужених у державі мережу шкіл і дитсадків. Нині працює 874 школи. Після цьогорічного переведення на альтернативні види палива на газі їх залишиться 177, а майже 700 — опалюватимуться вітчизняними  енергоносіями. Тож забезпечення теплом більшості шкіл  не залежатиме від імпортного газу.

Зауважу, що залишаться на газі ті школи, де треба встановити альтернативні котли великої потужності, яких промисловість області не виробляє. Щоб їх придбати, треба зробити попередню оплату, а були проблеми із проходженням коштів через казначейство, і ми не могли спланувати ситуацію в динаміці. Ці школи (а вони переважно у містах, райцентрах і великих селах)  переведемо на альтернативне опалення наступного року. А в тих, де тепер робимо заміну, встановлюємо твердопаливні котли  з високим коефіцієнтом корисної дії Барського машинобудівного заводу.

Майже всі дитсадки у селах ми перевели на альтернативні види палива.  А ось у містах поки що їх опалюватимуть газом.  Думаю, що наступного року завершимо роботи і кожен бюджетний заклад матиме котел на альтернативному паливі, а газовий буде законсервовано, його вмикатимуть лише за потреби, скажімо, під час лютих морозів для підтримки належного температурного режиму в приміщенні.
 
Наступного року кожен бюджетний заклад матиме котел на альтернативному паливі. Фото з сайту economstroy.com.ua
 

— Область відома потужною переробною і харчовою галузями та виробляє найбільше в країні цукру. Свого часу цукрові заводи перейшли з опалювання мазутом на газ. Однак нині ситуація потребує нових рішень.

— Економіка області споживає майже  270 мільйонів кубометрів газу за рік. Можливості зменшувати цю цифру є: за рахунок заходів з енергозбереження та енергоефективності. Наприклад, на вінницькому оліє-жировому комбінаті забезпечують потреби в отриманні тепла шляхом спалювання відходів від переробки сировини. Томашпільський і Гайсинський цукрові заводи замість газу почали використовувати вугільний пил. Є й інші сучасні технології, які дають змогу отримувати тепло з альтернативних джерел, зокрема з біомаси. Зауважимо, що цукровий завод  залежно від потужності використовує за місяць від 4 до 8 мільйонів кубічних метрів газу. Тобто те, що ми зекономимо в бюджетній сфері, — це робота одного заводу за місяць. А сезон цукроваріння триває кілька місяців.

Цей приклад свідчить, що результат  економії газу може бути лише за комплексного підходу в усіх галузях. І ми працюємо з власниками і керівниками підприємств.

— Чи може заощаджувати газ найбільший його споживач — населення?

— Є багато пільг, пов’язаних з обсягами споживання газу. Наприклад, якщо у сільській місцевості дитина війни чи інвалід війни не використає 300 кубічних метрів газу за місць, то не отримає пільги на наступний місць. Хата мала, треба відчиняти кватирку, щоб «вибрати» норму, хоч на опалення газу треба у рази менше. Наша бюджетна система субсидій і пільг працювала на російську економіку. Знаю, що уряд завершив переглядати пільги задля узгодження їх із справжніми потребами. Завдяки цьому в області заощадимо 60 мільйонів кубічних метрів газу.

У містах чимало зробили щодо модернізації систем теплозабезпечення, вжили важливих заходів з енергозбереження.  Це теж працюватиме на заощадження газу, як і утеплення вікон, дверей тощо. А ось знижувати норми температурного режиму не маємо наміру.

Для літніх людей, і насамперед одиноких, у селах можливість користуватися газом, безсумнівно, — благо. Справді, пенсіонерам важко палити грубу. Та працездатні селяни можуть зробити свій внесок у перемогу над ворогом: цієї зими газ «розбавляти» дровами. І ми проводимо роз’яснювальну роботу.

— До речі, як забезпечена область  вугіллям і дровами?

— Якщо говорити про бюджетні установи, то чимало районів, наприклад, Томашпільський, Піщанський та інші мають їх  на весь опалювальний сезон. Тривожить ситуація лише у трьох районах. Це там, де торік виграла тендер одна  фірма (в якої є лише стілець і стіл) й уклала угоди на постачання вугілля з Донбасом. Тут є проблеми, але розв’язуємо їх закупівлею окремими траншами, щоб до нового року  скрізь мати запаси.

А власних дров в області достатньо. Зауважу, що з огляду на перспективи маємо говорити не про вугілля, яке завозимо з інших регіонів, а про ефективне та ощадливе використання місцевих відновлювальних джерел енергозабезпечення. Дрова теж сюди входять, однак тут має бути виважений підхід. Якщо на дрова чи виробництво з них пелет і тріски пускати якісну деревину — буде не по-господарськи. Інша річ, якщо їх отримуємо від проведення санітарних рубок у лісі та прочищення лісосмуг. А на перспективу закладемо плантації швидкоростучих порід дерев спеціально для виробництва з них тріски, як це роблять у Європі.

Нещодавно під час проведення міжнародного інвестиційного форуму «Вінниччина — бізнес в центрі України» ми підписали угоду з
польською фірмою «Asket», яка володіє новітньою технологією виробництва пелет з пожнивних решток зернових культур і виготовляє спеціальні машини різної потужності. Є  пересувні мобільні установки завважки лише 80 кілограмів —причепив до легковика, виїхав на поле і, скажімо, зі стебел кукурудзи можеш робити пелети.

— У селі Северинівка, що в Жмеринському районі, медичну амбулаторію обігріває тепловий насос. Є в області вдалі приклади виробництва тепла з електроенергії та поєднання різних видів палива. А який з відновлювальних енергоносіїв, на вашу думку, може бути основним для вінничан?

— У сфері енергозбереження та енергоефективності у світі напрацьовано багато сучасних технологій, використання яких дає незалежність  — політичну, економічну, енергетичну. Якщо наша область споживає майже мільярд кубічних метрів газу, то для результату його економії має бути комплексний підхід. Тому я б не ставив питання, яке джерело отримання тепла основне. Це очевидно.

Цього року область зібрала понад 2,3 мільйона тонн зерна ранньої групи зернових. А скільки зерна, то майже стільки є й соломи. Безумовно, як радять науковці, частину її треба приорювати у ∂рунт на добрива. Та якби навіть 30 відсотків соломи використали на опалення, можна замістити у великих обсягах газ. А ще ж на значній площі вирощуємо кукурудзу. Жмеринський будинок-інтернат за сезон  спалює газу на суму 2,7 мільйона гривень. А треба було ще в попередні роки придбати потрібної потужності польську установку  з виробництва пелет для нього та ще для трьох установ, яка окуповується за рік.

Потенційно наша область може повністю забезпечити себе  відновлювальними джерелами енергії. Єдина проблема тут — безсистемність. Наприклад, потужний завод виробництва пелет із соломи, який розміщений в області, зорієнтований на експорт, бо не напрацьовано схеми взаємодії між виробником і споживачами. Нам треба створити повноцінний ринок відновлювальних видів палива. Переконаний, що цей опалювальний сезон стане серйозним поштовхом для напрацювання державних програм щодо стимулювання альтернативних видів палива. Маємо адаптуватися до Європи, зокрема щодо економії газу.
Олег ЧЕБАН, «Урядовий кур’єр»
 
Анатолій ОЛІЙНИК. Народився у серпні 1959 року в селі Вила на Вінниччині. В 1986 році закінчив Одеський державний університет імені І. Мечникова. Працював учителем,  головним інструктором оргвідділу секретаріату райдержадміністрації, заступником голови райради, керівником виробничого підприємства. У березні 2005 року його призначено головою Томашпільської РДА. У листопаді 2010 року обрано головою Томашпільської райради. З 3 березня 2014 року — голова Вінницької облдержадміністрації. 
 
30.09.2014

Розділи: Відходи, Освітлення, Благоустрій територій

 

Дивитися результати Інші опитування